Порядок захисту порушених прав у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Деталі
Дата публікації: П'ятниця, 29 квітня 2016, 11:48

У зв'язку з передачею на місця повноважень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги мають бути готові до захисту прав осіб, права яких можуть бути порушені у сфері державної реєстрації, державними реєстраторами органів місцевого самоврядування, держадміністрацій, нотаріусами та інших уповноважених законом особами.

Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” передбачено, що:

Організаційну систему органів та суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб’єкти державної реєстрації прав, якими є: виконавчі органів місцевого самоврядування та державні адміністрації; акредитовані суб’єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Однією із функції Міністерства юстиції є контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції та приймає обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Такі ж функції має і територіальний орган Міністерства юстиції, крім розгляду скарг на своє відомство.

Державними реєстраторами є: особи, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний виконавець у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

  1. на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
  2. на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

  1. на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
  2. на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, яка належить до його юрисдикції.

Законом встановлений 30 денний строк на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю та 15 денний строк на оскарження рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України до Міністерства юстиції України з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Скарга до Міністерства юстиції подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та повинна відповідати вимогам ч.5 ст. 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

  1. відмову у задоволенні скарги;
  2. задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
    • скасування рішення про державну реєстрацію прав;
    • скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
    • внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
    • тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
    • анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
    • скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;
    • притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

За ст. 38 вищезазначеного Закону, державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

З вищевикладеного, можна прийти до висновку, що оскарження рішення, дії чи бездіяльності державних реєстраторів органів місцевого самоврядування та державних адміністрацій, нотаріусів до Міністерства юстиції, його територіальних органів, забезпечить відновлення порушених прав осіб та недопущення порушення з боку відповідних органів у подальшому.

В.о. директора Броварського МЦ Валерій Березинець